У Японії готуються випробувати технологію, яка дасть змогу заряджати електромобілі безпосередньо під час руху. Над системою бездротової передачі електроенергії працюють Honda, будівельна компанія Taisei та дорожній підрядник Taisei Rotec. Демонстраційні випробування на дорогах загального користування планують розпочати у 2027 фінансовому році Японії, який стартує 1 квітня. Технологію насамперед розглядають для комерційного транспорту та логістики.
Система використовуватиме спеціальні передавальні модулі, вбудовані в дорожнє покриття, та приймальний пристрій, встановлений на електромобілі. Електроенергія передаватиметься без фізичного контакту за допомогою магнітного поля. Коли сумісний автомобіль проїжджатиме обладнаною ділянкою, він зможе отримувати живлення від дороги. Такий підхід потенційно дасть змогу поповнювати заряд акумулятора в дорозі та рідше зупинятися біля звичайних зарядних станцій.
У розробці кожна компанія відповідає за окрему частину системи. Honda створює передавальне й приймальне обладнання, Taisei розробляє систему постачання електроенергії, а Taisei Rotec працює над технологією інтеграції обладнання в дорожнє покриття. Інженери також передбачили можливість встановлення модулів на наявних дорогах під час фрезерування асфальту, що може спростити монтаж і подальше оновлення інфраструктури.
Перед виходом на дороги загального користування технологію перевірятимуть на спеціальному випробувальному майданчику. Наприкінці 2026 року там планують розпочати випробування на довговічність, еквівалентні навантаженню в один мільйон проїздів коліс, а також оцінити ефективність бездротової передачі енергії та захист від витоку електромагнітного поля. Це особливо важливо для доріг, якими регулярно рухаються важкі вантажівки.
Наступним етапом має стати демонстраційний проєкт на автомагістралі Татеяма в префектурі Тіба. У межах випробувань планують перевірити роботу системи на реальній дорозі. Надалі розробники мають намір протестувати передачу потужності до 150 кВт для потенційного використання на великовантажному комерційному транспорті, а також надійність системи на високих швидкостях. Це заплановані параметри майбутніх перевірок, а не вже підтверджені показники серійної технології.
Заряджання під час руху може збільшити запас ходу електромобілів і зменшити потребу у великих акумуляторах, що особливо актуально для вантажного транспорту. Водночас для практичного впровадження технології необхідно оцінити вартість переобладнання доріг, витрати на обслуговування та довговічність обладнання під постійним навантаженням. Тому найближчі випробування мають показати, чи зможе система стати економічно доцільним доповненням до звичайної зарядної інфраструктури.
