Будь-який автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння потребує витрат на обслуговування. Але при цьому власник машини має змогу завжди знімати максимум потужності з силового агрегату під час поїздки незалежно від пробігу та залишку пального. У такі моменти мимоволі виникає запитання: до яких обертів взагалі можна розкручувати двигун внутрішнього згоряння? На нього відповів досвідчений моторист в інтерв’ю порталу ampercar.com.
Коли водій користується автомобілем зі стандартним бензиновим або дизельним мотором, ніхто не забороняє йому «вичавлювати» з транспортного засобу всю потужність. Інакше кажучи, двигун можна крутити навіть до обмежувача. Інша справа, що це значно зменшує ресурс агрегату. У результаті капітальний ремонт може знадобитися вже на пробігу 150—200 тисяч кілометрів, що за сучасними мірками є дуже малим показником. Стандартний же ресурс ДВЗ зазвичай становить 250—350 тисяч км.
У свою чергу, постійна їзда на низьких обертах також наближає поломку двигуна раніше терміну. Це провокує утворення нагару через неповне згоряння пального та роботу мотора без досягнення високої температури. У цьому випадку автовласнику найкраще дотримуватись золотої середини: частіше їздити обережно та плавно, але час від часу дозволяти двигуну працювати на максимумі своїх можливостей, розкручуючи його до 4—5 тисяч обертів за хвилину.
Рекомендується в такій ситуації перевести КПП у ручний режим, щоб контролювати рівень обертів, якщо мова йде про автомобіль з автоматичною трансмісією. Тут варто зазначити, що всі середньостатистичні ДВЗ мають пікову потужність при обертах від 1,5 до 6 тисяч. На тахометрі часто присутня позначка у 8 тисяч обертів, де останні дві шкали зафарбовані червоним кольором. Саме до цієї зони фахівці не рекомендують розкручувати стандартний мотор.
Суть у тому, що на таких обертах двигун не видає пікову потужність, споживає занадто багато пального, а також помітно швидше зношуються деталі тертя та перегрівається мастило. Таким чином, звичайний двигун внутрішнього згоряння немає сенсу крутити до упору. Особливо, якщо у машини значний пробіг і система охолодження не обслуговувалась вчасно. За таких обставин велика ймовірність перегріву.
Останнє, на що хотілося б звернути увагу, — це дотримання швидкісного режиму. Щоб вивести двигун на роботу в діапазоні 5—6 тисяч обертів, необхідно добряче розігнатися, а це з погляду правил і безпеки — неприпустимо.