Фахівець розповів, які оберти найбільш небезпечні для двигуна автомобіля, а які корисні

Силова установка автомобіля — це складний і високоточний механізм, довговічність якого залежить не лише від якості обслуговування, а й від умов експлуатації. Манера водіння безпосередньо впливає на зношування компонентів, причому навіть обережна їзда не гарантує захисту від передчасних поломок. Одним із чинників, що здатні суттєво скоротити ресурс двигуна, є робота ДВЗ у невідповідних діапазонах обертів.

Кожен виробник визначає для своїх двигунів оптимальну частоту обертання колінчастого вала, за якої навантаження на вузли мінімальне, а стабільність роботи — максимальна. Верхня межа цього діапазону, відома як «відсічка», відрізняється залежно від типу та конструкції мотора. Дизельні агрегати досягають її при відносно низьких обертах (до 4500 об/хв), тоді як бензинові здатні працювати на вищих значеннях (до 7000 об/хв).

У більшості автомобілів тахометр заздалегідь попереджає водія про наближення до критичних значень — приблизно за тисячу обертів до максимуму шкала переходить у червону зону. Наприклад, якщо відсічка встановлена на 7000 об/хв, то умовно небезпечна ділянка буде між 6000 і 7000 об/хв. Використовувати такий режим можна лише короткочасно і тільки за обґрунтованих обставин, наприклад, для екстреного обгону. Часте перевищення рекомендованих обертів призводить до зростання теплового навантаження, прискореного зносу тертьових деталей і скорочення загального ресурсу двигуна.

Робота мотора на граничних обертах, коли стрілка тахометра заходить у червону зону, часто обертається для власника серйозними проблемами. У керівництвах з експлуатації багато автовиробників прямо зазначають, що такий режим вважається порушенням правил використання автомобіля. Наслідок очевидний — під час звернення за гарантійним ремонтом можна отримати відмову, а витрати на відновлення доведеться покривати самостійно. Якщо автомобіль ще на гарантії, доцільно заздалегідь ознайомитися з її умовами та уникати екстремальних навантажень на двигун.

Втім, шкоду можуть завдати і надто низькі оберти. Яскравий приклад — тривала робота двигуна на холостому ходу. У такій ситуації пробіг майже не збільшується, створюючи хибне враження щадної експлуатації. Насправді ж мастило та інші технічні рідини продовжують старіти та втрачати свої властивості. Якщо не враховувати цей фактор, є ризик продовжувати їздити з уже зношеними витратними матеріалами, що підвищує ймовірність серйозної поломки й непередбачених витрат.

Не завжди обережна їзда приносить користь двигуну. Досвідчені автомобілісти знають: варто дати автомобілю попрацювати на підвищених обертах, і мотор починає працювати тихіше, чутливіше й динамічніше. Причина проста — зі зростанням обертів температура в циліндрах підвищується, і накопичений нагар вигорає, виходячи через вихлопну систему. Якщо ж тижнями обмежуватися лише низькими обертами, природного очищення не відбувається, і відкладення поступово накопичуються.

Верхню небезпечну межу легко визначити за червоною зоною тахометра, заходити в яку слід лише у виняткових випадках. Чіткої нижньої межі немає, однак тривале рухання в заторах чи в’ялий міський темп також негативно впливають на стан агрегату. Щоб уникнути цього, корисно час від часу виводити мотор на більш активний режим — наприклад, розігнатися на вільній ділянці дороги, не доходячи трохи до граничних обертів. Така практика сприяє очищенню та стабілізації роботи двигуна, а графік техобслуговування в таких умовах часто варто коригувати, скорочуючи інтервали між заміною масла та витратних матеріалів.