Коли досвідчений автолюбитель вирішує придбати старий автомобіль, його першочергова увага зосереджена на стані кузова. Мабуть, сліди іржі та корозії – це сигнал, що про цей автомобіль краще уникати. Нерідко виникає підозра, що автовиробники навмисне уникають використання несхильних до корозії матеріалів для кузовів, щоб проблема іржі залишалася актуальною і не дозволяла автомобілям зберігати свою привабливість і функціональність протягом багатьох років. Експерт порталу ampercar.com роз’яснив, чому світові автогіганти масово не випускають нержавіючі автомобілі.
Алюміній, карбон, пластик та титан вже давно знайшли своє місце в автомобілебудуванні, демонструючи свою ефективність та переваги. Тим не менш, незважаючи на їх явні переваги, висока ціна та складність процесу виробництва залишаються значними перешкодами для їхнього повсюдного використання.
На перший погляд, нержавіюча сталь могла б стати відмінною та економічно вигідною альтернативою оцинкованим кузовам. Однак цей матеріал має значні недоліки – його м’якість призводить до зниження міцності, а висока ціна робить машини неконкурентоспроможними. Автомобіль, повністю виготовлений з нержавіючої сталі, виявився б не тільки дорогим у виробництві, але й важким і не надто міцним, що ставить під сумнів його довговічність. Прикладом може бути відомий DeLorean DMC 12, цей автомобіль з фільму “Назад у майбутнє”. Навіть у цьому авто нержавіюча сталь використовувалася тільки для зовнішніх панелей, тоді як рама була зроблена з композитних матеріалів.
Як справи з алюмінієвими сплавами? На перший погляд вони виглядають як привабливий вибір. Алюміній, дійсно, легше сталі і не схильний до корозії. Але не все так просто: ці сплави обходяться значно дорожче, а їх зварювання є складним технологічним процесом. Понад те, незважаючи на свої переваги, алюміній не відрізняється високою міцністю. Наприклад, в останній версії Audi A8 інженери пішли на компроміс: щоби підвищити міцність автомобіля при зіткненнях, були введені звичайні сталеві сплави, хоча раніше кузов цієї моделі був повністю виконаний з алюмінію.
Титанові сплави перевершують алюміній за міцністю і не страждають від його недоліків, проте їхня вартість просто космічна. Вони обходяться в шість разів дорожче за алюміній, що робить автомобілі з титановим кузовом предметом розкоші. Основний суперник титану – це карбон, який є композитним матеріалом, що складається з полімеру та епоксидної смоли. Карбон не тільки має міцність, порівнянну з титановими сплавами, але і виграє в легкості та стійкості до корозії. У пошуках ідеального поєднання властивостей, виробники преміум-автомобілів часто використовують титан та карбон, але це також робить машини дуже дорогими.
І, нарешті, головна причина, через яку масові автомобілі ніколи не стануть нержавіючими – автовиробникам просто невигідно випускати довговічні машини. Тому на всіх сучасних авто перші ознаки корозії починають з’являтися відразу після завершення гарантії.