Навіть така звична деталь автомобіля, як спідометр, має свою цікаву історію. Багато водіїв щодня дивляться на шкалу швидкості, але рідко замислюються, чому на ній часто вказані цифри, яких машина фізично ніколи не зможе досягти. Насправді за цим стоять не лише маркетингові хитрощі, а й технічні, психологічні та навіть історичні причини. Розберімося, чому виробники продовжують встановлювати спідометри з «космічними» показниками.
Американський експеримент із «обрізанням» спідометрів
Дивна історія зі спідометрами почалася ще у Сполучених Штатах наприкінці 1970-х років і була пов’язана із соціальним експериментом уряду. У розпал енергетичної кризи влада намагалася змусити водіїв витрачати якомога менше пального. Саме тому у 1979 році ухвалили досить незвичний закон: шкала спідометра на всіх автомобілях не повинна була перевищувати 85 миль на годину (приблизно 137 км/год).
Крім того, автовиробники зобов’язані були виділяти цифру «55» жирним шрифтом, оскільки саме така швидкість вважалася найекономнішою з точки зору витрати пального. Автори закону сподівалися, що водії не матимуть спокуси їздити занадто швидко, якщо просто не бачитимуть великих цифр на шкалі.
Особливо абсурдною ця ситуація виглядала для дорогих спортивних автомобілів. Через обмеження вони фактично втрачали свій спортивний імідж і перетворювалися на красиве, дороге, але повільне таксі, яке не могло офіційно виглядати швидшим за звичайні масові авто. Якщо ж водій намагався їхати швидше, стрілка просто йшла в «порожнечу», не даючи навіть психологічного задоволення від швидкої їзди.
У результаті експеримент виявився провальним: водії не почали їздити повільніше, вони лише стали більше дратуватися. Уже в 1988 році обмеження скасували, а виробники, ніби надолужуючи втрачене, почали малювати на спідометрах цифри, які для більшості машин були абсолютно недосяжними.
Мас-маркетинг
Найбільше вигоди з цього отримали маркетологи, для яких спідометр став своєрідним рекламним інструментом. Психологи стверджують, що покупець часто оцінює можливості автомобіля ще до тест-драйву — просто за його зовнішнім виглядом. І цифри на спідометрі тут відіграють важливу роль.
Автомобіль здається більш престижним і привабливим, якщо шкала закінчується на 240 км/год, а не на 120. Навіть якщо покупець прекрасно розуміє, що такої швидкості він ніколи не досягне, сама наявність великої цифри створює відчуття потужності та потенціалу. Фактично людина купує не реальну можливість, а її ілюзію.
Є й ще один психологічний момент — відчуття надійності. Якщо спідометр розмічений до 240 км/год, то навіть швидкість у 100 км/год підсвідомо сприймається як абсолютно безпечна і далека від межі можливостей автомобіля. Це додає впевненості водієві та підсилює довіру до заяв виробника про безпечність і надійність машини.
Для масового сегмента це особливо важливо, адже більшість покупців обирають авто «очима», а велика шкала додає моделі певного спортивного характеру та солідності.
Ергономіка та інженерія
Втім, справа не лише в маркетингу. Довга шкала спідометра також пов’язана з комфортом водія та технічними особливостями.
Існує так зване правило «дванадцяти годин»: водієві найзручніше зчитувати показники спідометра, коли стрілка перебуває у вертикальному положенні або близько до нього. Більшу частину часу швидкість контролюється периферійним зором, і саме в такому положенні стрілку дійсно легше помітити.
Саме тому шкала до 220–240 км/год вважається оптимальною: вертикальне положення стрілки припадає якраз на найпоширеніший діапазон руху — 80–120 км/год.
Для виробника важливу роль відіграє й уніфікація. У масштабному виробництві набагато простіше виготовляти одну приладову панель для цілого модельного ряду, ніж створювати окремий спідометр для кожної конкретної моделі. У результаті один і той самий циферблат може встановлюватися як на бюджетний седан, так і на потужніший хот-хетч із турбонаддувом.
Крім того, є й суто технічні причини. Як і будь-який вимірювальний прилад, спідометр показує найточніші значення в середині шкали. Тому зміщення основного робочого діапазону ближче до центру має практичний сенс.
Також виробники враховують законодавчі вимоги: за міжнародними правилами спідометр не має права показувати швидкість нижчу за реальну. Саме тому інженери закладають певний запас і дуже точно розраховують розмітку шкали.