Багатьох хвилює питання вибору: який автомобіль кращий — з дизельним чи бензиновим мотором? Дизельні двигуни часто обирають за вражаючу тягу на низьких обертах, помірну витрату пального та можливість рідше заїжджати на АЗС. У теорії такий мотор здається практичним і вигідним, особливо якщо орієнтуватися лише на сухі цифри.
Але в реальній експлуатації все виглядає інакше. Як пояснюють експерти, у звичайному легковому автомобілі дизель нерідко потребує більше уваги та грошей, ніж очікується, тоді як бензиновий двигун виявляється простішим у використанні та зручнішим у повсякденному житті.
Ключовий момент тут — надто висока ціна будь-якої помилки. Дійсно, дизель дозволяє витрачати менше пального. Однак ця економія зберігається лише до першої серйозної несправності. Крім того, зараз вартість дизельного пального суттєво зросла. Сучасні дизельні мотори працюють із дуже високим тиском у паливній системі, де важливі точність і чистота. Будь-які домішки, вода або невдала заправка швидко призводять до проблем.
Паливні форсунки та насос коштують дорого. Навіть вихід з ладу одного елемента здатен повністю перекрити всю вигоду від низької витрати пального за тривалий період. Якщо ж пошкоджень кілька, сума ремонту швидко виходить за розумні межі. Роботи з паливним насосом легко обходяться в десятки тисяч гривень, а його заміна ще більше збільшує витрати.
У підсумку картина проста: достатньо однієї помилки на заправці — і вся економія, накопичена за роки експлуатації, зникає. Бензиновий двигун у цьому сенсі поводиться значно надійніше. Його паливна система простіша, менш чутлива до якості пального й значно легше переносить помилки, які для дизеля можуть обернутися великими витратами.
Екологічні вимоги помітно ускладнили сучасні дизельні мотори, і це безпосередньо позначається на експлуатації. Для «чистого» вихлопу використовуються кілька додаткових систем, кожна з яких з часом може потребувати уваги. Одна з них — EGR. Вона повертає частину вихлопних газів у впускний колектор, разом із якими туди потрапляє сажа. Поступово вона накопичується й починає заважати нормальній роботі двигуна. Ще один елемент — сажовий фільтр, розрахований на їзду з навантаженням. У місті він швидко забивається, а його заміна обходиться недешево.
На нових дизелях додається і система з сечовиною: окремий бак, насос та електроніка. Якщо рідина закінчилася або замерзла, автомобіль може взагалі не запуститися. Для бензинових машин такі вузли не характерні, тому подібних проблем у них менше.
Дизельне пальне чутливе до морозів і при невдалій заправці може густішати, порушуючи подачу. Крім того, дизель довго прогрівається, через що в коротких поїздках салон залишається холодним, а мотор працює в несприятливих умовах.
Часто можна почути, що обслуговування дизеля майже не відрізняється від бензинового ДВЗ, але в реальній експлуатації різниця стає помітною досить швидко. Щойно справа доходить до планових робіт, витрати починають зростати. У дизельного двигуна витратні матеріали та самі роботи зазвичай коштують дорожче — нерідко на 30–50%. Олива потрібна якісніша й дорожча, при цьому її об’єм частіше більший. Турбіна у дизеля є завжди й працює під високим навантаженням, тому ризик дорогого ремонту з часом зростає.
Складнішими є й самі роботи. Доступ до вузлів гірший, кріплення за роки експлуатації «прикипає», а розбирання займає більше часу. У підсумку навіть звичайне обслуговування часто обходиться у відчутну суму, тоді як у бензинового мотора ті самі процедури коштують дешевше.
За характером двигуни теж відрізняються. Дизель впевнено тягне з низьких обертів, але після 2500–3000 об/хв динаміка помітно слабшає. Бензиновий мотор, навпаки, спокійно набирає оберти й дозволяє їхати активно у широкому діапазоні. Для важких машин і буксирування дизель підходить добре, але в звичайних міських поїздках і на трасі бензиновий двигун частіше виявляється зручнішим і практичнішим.