Приклади для наслідування: 6 кращих кросоверів із надійним повним приводом

Міські кросовери рідко здатні на подвиги поза асфальтом. Але це зовсім не означає, що їхнім трансмісіям не можна довіряти. Ми в AMPERCAR.com зібрали топ-6 моделей, у яких повний привід працює стабільно, не перегрівається й при правильному обслуговуванні та нормальній експлуатації не потребує частих ремонтів навіть після пробігу у 150 000 км.

Марка і модель	Роки випуску	Середній пробіг до серйозного ремонту, км
Subaru Forester	2007–2012	200 000
Volkswagen Tiguan	2007–2016	200 000
Toyota RAV4	2013–2019	180 000
Mitsubishi Outlander	2005–2013	180 000
Mazda CX-5	2012–2017	180 000
Nissan X-Trail	2013–2022	170 000

Subaru Forester

Якщо не вимагати від Forester чогось екстремального, він справді може приємно здивувати на бездоріжжі. Постійний повний привід з центральним диференціалом і в’язкісною муфтою (у версіях із «механікою») або багатодисковою муфтою (у парі з «автоматом») забезпечує впевнене пересування там, де конкуренти здаються.

Підвіска енергоємна, реакція на газ передбачувана, а на слизьких покриттях Forester демонструє надійну поведінку. Завдяки коротким свесам і високому кліренсу поза асфальтом «форік» здатен конкурувати навіть із деякими позашляховиками.

За надійністю трансмісія Subaru вважається однією з найкращих у класі: багатодискова муфта в АКП служить понад 200 000 км, якщо уникати перегріву й стежити за карданними хрестовинами. В’язкісна муфта в «механіці» менш довговічна — після 150 000 км її зазвичай доводиться міняти.

Volkswagen Tiguan

У нормальних умовах перший Tiguan працює як передньопривідний кросовер. Щойно передні колеса втрачають зчеплення, електроніка миттєво підключає задню вісь. Система працює плавно та швидко, використовуючи редуктор і муфту Haldex (IV покоління до листопада 2013 року, V покоління після).

Haldex потребує обслуговування кожні 60 000 км, але краще робити це частіше: міняти масло, фільтр і прочищати сітку насоса. Особливо це актуально для п’ятого покоління системи, де немає гідроакумулятора й насос зношується швидше.

Слабке місце Tiguan — проміжна опора карданного вала, особливо на дизельних версіях. Підшипник може вийти з ладу через потрапляння бруду, але міняти увесь кардан, як радить виробник, не обов’язково — достатньо замінити підшипник. При правильному догляді трансмісія Tiguan служить довго. Якщо міняти масло та фільтри хоча б раз на 30 000 км, вона без проблем витримує 200 000 км пробігу.

Toyota RAV4

У RAV4 у кузові XA40 схема приводу максимально проста: передньопривідна платформа з електрогідравлічною муфтою підключення задньої осі. У стандартному режимі крутний момент іде лише на передні колеса. Якщо вони починають пробуксовувати, підключається багатодискова муфта. Передбачений також режим Lock, який примусово замикає муфту на швидкостях до 40 км/год.

У місті та на трасі трансмісія працює непомітно, у звичайній експлуатації вона практично не вимагає уваги. Однак після 100 000 км зростає ймовірність перегріву муфти, особливо у важких умовах — при частих пробуксовках чи буксируванні. Можуть вийти з ладу насос або електронний блок керування. Втім, при плановому обслуговуванні та акуратній експлуатації повнопривідна трансмісія RAV4 без проблем витримує не менше 200 000 км, що підтверджують і відгуки власників.

Mitsubishi Outlander

У другому поколінні Outlander суттєво відрізняється від попередника, зокрема й конструкцією трансмісії. Замість постійного повного приводу з міжосьовим диференціалом використовується простіша схема з підключенням задньої осі через багатодискову муфту. Перемикання режимів здійснюється кнопкою на панелі: можна активувати повний привід або зафіксувати розподіл моменту. Але при інтенсивному розгоні блокування автоматично відключається.

За надійністю у Mitsubishi все досить добре. Якщо міняти масло хоча б раз на 60 000 км, муфта служить до 180 000 км. Слабке місце — фільтр: при його засміченні перегрівається насос і виходить з ладу весь вузол. Такі проблеми зазвичай виникають після 130 000 км, особливо без регулярного обслуговування. Карданний вал у Outlander довговічний, але після 100 000–150 000 км може знадобитися дрібний ремонт — найчастіше це підшипник або хрестовина. Вали й ШРУСи надійні, проте іноді підводить електроніка: можливі проблеми з проводкою муфти або збої у виборі режимів повного приводу.

Mazda CX-5

Система повного приводу CX-5 також побудована на багатодисковій муфті й не потребує постійного контролю чи дорогих ремонтів. За умови, що масло свіже й водій не зловживає буксируванням, трансмісія працює справно багато років. Загалом надійність системи вища за середню.

Масло в задньому редукторі та муфті бажано міняти кожні 50 000–60 000 км — це продовжує ресурс насоса і самого приводу. При нормальній експлуатації до 180 000 км поломки малоймовірні: муфта, насос і проводка служать стабільно. Карданний вал і ШРУСи витримують не менше, навіть при активній їзді по снігу або легкому бездоріжжю. У таких умовах система показує себе надійною й міцною.

Nissan X-Trail

X-Trail у кузові T32 — типовий міський кросовер: стандартно він передньопривідний, а задня вісь підключається через багатодискову муфту. Постійного повного приводу немає, але система All-Mode 4x4i швидко з’єднує задні колеса при пробуксовці. Водій має три режими на вибір: 2WD, Auto та Lock. Останній примусово замикає муфту, але лише на низьких швидкостях.

Надійність трансмісії значною мірою залежить від стилю їзди. У спокійному міському режимі муфта й насос можуть не нагадувати про себе навіть після 120 000 км. Але при різких стартах, подоланні глибокого снігу й частому використанні режиму Lock існує ризик перегріву. Після 140 000 км можливий вихід з ладу насоса чи електронного блоку керування, особливо якщо масло в системі жодного разу не міняли. Карданний вал і редуктори зазвичай не потребують ремонту аж до 200 000 км.