Власники машин бюджетного та середнього класу дедалі частіше замислюються про додаткову шумоізоляцію. І це не дивно: виробники економлять на матеріалах, тож у салоні таких авто відчутно бракує тиші. На перший погляд, рішення просте — прокласти ізолювальні листи й насолоджуватися комфортом. Однак практика показує: результат може бути далеко не однозначним.
У дорогих автомобілях подібні доопрацювання не потрібні — інженери заздалегідь прораховують і місця, і товщину захисних шарів. А ось у масових моделях бажання виправити ситуацію трапляється доволі часто.
Складність полягає в тому, що для встановлення шумоізоляції доводиться частково розбирати салон. Пластикові кріплення при демонтажі майже завжди ламаються: універсальні кліпси замінити просто, а от рідкісні оригінальні деталі знайти проблематично. У підсумку багато хто використовує аналоги або «підручні» варіанти, і це впливає на кінцеву якість збирання.
Як пояснюють експерти, результат іноді виявляється парадоксальним. Замість бажаної тиші водій отримує нові звуки — скрипи, деренчання й щілини у стиках. У боротьбі за комфорт з’являється протилежний ефект — шумів стає навіть більше.
На перший погляд, обробка кузова гумово-бітумною мастикою здається надійним захистом. Але через кілька років це може обернутися несподіваною проблемою: під щільним шаром розвиваються вогнища корозії. Ззовні метал виглядає цілим, а всередині його вже «з’їдає» іржа. І виявляють це зазвичай надто пізно — коли без капремонту кузов не врятувати.
Популярною доопрацюванням є суміщення шумоізоляції з підготовкою під акустику. У такому випадку дверні карти й панелі покривають додатковими шарами, і двері стають відчутно важчими. Петлі, розраховані на заводську вагу, не витримують навантаження: з часом дверцята починають провисати, а у прорізах фарба стирається до голого металу. У цих місцях корозія розвивається особливо швидко.
Повна проклейка підлоги, багажника та капота може додати автомобілю до 50–70 кг, що негативно впливає на розгін, витрату пального й керованість. Машина стає менш динамічною та менш передбачуваною на дорозі.
Ще один ризик пов’язаний із аваріями. За сильного удару посилені та обтяжені панелі можуть деформуватися так, що двері заклинить. Водій і пасажири опиняються в пастці, а якщо одночасно станеться загоряння — наслідки можуть бути трагічними.