У 1950–1960 роках автомобільний світ Сполучених Штатів нагадував екзотичний зоопарк. Кожен поважний виробник проводив сміливі експерименти з дизайном, конструкцією та оснащенням, намагаючись створити власний ідеальний автомобіль. Щоправда, результат був не завжди однозначним: одні винаходи виглядали дуже дивно, а інші з часом еволюціонували й дожили до наших днів.
Паливний бак
Естетичний зовнішній вигляд і плавні лінії кузова — саме такого ідеалу прагнули автомобільні дизайнери середини минулого століття. У Cadillac мислили так само, і наприкінці 1940-х років дизайнери компанії вирішили сховати неестетичний лючок бензобака за заднім ліхтарем. Після нескладних маніпуляцій із кнопкою плафон відсувався й відкривав доступ до горловини з кришкою. Звичайно, Cadillac не був першим, хто додумався до такого рішення, але саме завдяки йому воно стало масовим і перетворилося на справжнє видовище на автозаправках.
Зсувні двері
Чим рідкіснішим і ексклюзивнішим був автомобіль, тим витонченішими були дизайнерські рішення. Наприклад, творці спортивного родстера Kaiser Darrin вирішили привернути до нього додаткову увагу за допомогою нестандартних дверей. Замість того щоб відчинятися вбік, вони ховалися всередину: після натискання кнопки двері автоматично заїжджали в передні крила й повністю зникали з поля зору. Додатковою перевагою була зручність під час паркування, адже водієві не потрібно було враховувати відкриті двері.
Перемикач світла фар
Мало приємного, коли зустрічний автомобіль засліплює водія дальнім світлом фар, і до появи адаптивних технологій ця проблема була дуже поширеною. Для її вирішення інженери GM розробили систему Autronic Eye — простий пристрій із кількох деталей. Вона складалася з невеликого фоторезистора та реле і встановлювалася на приладовій панелі. Щойно датчик освітлювався фарами зустрічного автомобіля, спрацьовувало реле й перемикало фари на ближнє світло, а коли освітлення зменшувалося — знову вмикалося дальнє. Таким чином водієві не потрібно було робити це вручну й нервувати.
Третя фара
За всі ці десятиліття було створено не так уже й багато автомобілів, які могли похвалитися цілим набором дивної техніки та опцій, що випереджали свій час. Один із них — Tucker 48, і розробник цього технічного дива вклав у нього багато нововведень. Зокрема, спереду автомобіля, просто по центру, красувалася третя фара, яка могла повертатися праворуч і ліворуч разом із кермом. Найцікавішим було її призначення: за задумом автора, додаткова фара мала освітлювати поворот перед автомобілем, щоб убезпечити його від можливих перешкод на дорозі.
Spotlight — фара-шукач
Найдивніші й найменш корисні автомобільні опції часто створювалися з найкращих намірів, і Spotlight не став винятком. Його придумали в компанії Edsel, намагаючись полегшити життя водіям, які погано бачили дорожні знаки на слабо освітлених дорогах. Фара-шукач (фактично ліхтар) встановлювалася в передній частині автомобіля і керувалася з водійського місця за допомогою важеля на приладовій панелі. Передбачалося, що водій зможе підсвічувати дорожні знаки в темряві, але наскільки це виявилося корисним — залишається загадкою, адже компанія проіснувала недовго.
Складаний жорсткий дах
Автомобіль із відкритим верхом і складним дахом — мрія багатьох водіїв, але з ним пов’язано надто багато технічних проблем, а в 1950-х роках їх було ще більше. М’який дах неможливо було зробити достатньо міцним або добре захищеним від холоду, тому в компанії Ford запропонували зробити його жорстким. Складаний жорсткий верх — надзвичайно складне технічне завдання, і результат виявився таким самим: масивна електромеханічна система складалася з цілого каскаду важелів, за допомогою яких важка конструкція складалася в спеціальний відсік. Наслідок був очікуваним — велика кількість деталей, висока точність виготовлення, значна вага і висока ціна. Fairlane 500 Skyliner вийшов дуже дорогим автомобілем.
Двері із задніми петлями
Lincoln був не першою компанією, яка використовувала у своїх автомобілях двері із задніми петлями, але в попередніх випадках вони мали репутацію дуже ненадійних. Через слабкі замки та недостатньо жорстку конструкцію кузова двері могли відчинитися на повному ходу з небезпечними наслідками. Однак у 1960-х роках інженери та дизайнери Lincoln перетворили цю конструкцію на розкішний тренд. Двері із задніми петлями виглядали дуже незвично, а сідати в такий автомобіль було значно зручніше, особливо в костюмі або в об’ємній вечірній сукні.
Електричний підігрів передніх сидінь
У другій половині 1960-х років Cadillac запропонував ще одне нововведення — нагрівачі, приховані в передніх сидіннях. Для власників Fleetwood це стало справжнім порятунком: у холодну погоду на шкіряних сидіннях було дуже некомфортно. Нагрівальні елементи вбудовувалися в подушки та глибоко в спинки, працювали в щадному режимі, і сидіння не псувалися від перегріву. Щоб увімкнути підігрів, водієві потрібно було лише натиснути відповідну кнопку. Звісно, цей автомобіль належав до преміального сегмента, а в масових моделях підігрів сидінь з’явився лише через кілька десятиліть.