Багато водіїв орієнтуються на стандартний інтервал у 10–15 тисяч кілометрів для заміни моторної оливи. Проте, як пояснив профільний фахівець порталу ampercar.com, такий підхід не завжди виправданий — особливо з огляду на реалії експлуатації в Україні.
Справа в тому, що термін служби оливи залежить не лише від пробігу. У холодному кліматі, при тривалих прогрівах узимку та стояннях у заторах олива втрачає свої властивості значно швидше. Навіть якщо одометр показує мінімальні зміни, двигун увесь цей час працював — отже, мастильний матеріал зазнавав навантаження.
Насправді важливо враховувати не стільки кілометраж, скільки тривалість роботи двигуна. У таких випадках доречно орієнтуватися на мотогодини — саме вони дають реальне уявлення про ступінь зносу двигуна.
Деякі автомобілі вже з заводу оснащені лічильниками мотогодин, але якщо такого немає — його можна встановити окремо. Це дозволить точніше визначати оптимальний момент для заміни оливи та не прив’язуватись до умовної цифри на одометрі.
Особливо це стосується малолітражних турбодвигунів, у тому числі в багатьох сучасних китайських авто. Такі мотори нерідко працюють на межі можливостей, а через високе теплове навантаження моторна олива поступово втрачає ефективність: перегрівається, густіє, в ній накопичується сажа. Ці відкладення можуть закупорювати масляні канали й погіршувати циркуляцію, що призводить до прискореного зносу двигуна.
Ситуацію погіршує ще один прихований фактор — непомітні витоки оливи. Навіть коли рівень падає поступово, двигун уже може відчувати нестачу мастила.
Найскладніше двигуну в умовах міста: короткі поїздки, постійні зупинки, прогріви й затори не дають мотору вийти в стабільний режим. Через це олива деградує ще швидше.
Тому фахівці дедалі частіше радять не чекати до класичних 10 000 км. Оптимальніше орієнтуватися на інтервал 7000–8000 км: така профілактика дозволить продовжити ресурс двигуна й уникнути серйозних витрат у майбутньому.