Коли температура повітря стрімко зростає, потерпає не лише водій, а й двигун автомобіля. Багато хто недооцінює вплив літньої спеки на двигун внутрішнього згоряння, вважаючи, що справжні навантаження на авто припадають лише на зимові морози. Проте, як розповів моторист із 30-річним досвідом, висока температура здатна суттєво змінити властивості моторної оливи, і наслідки можуть бути вкрай неприємними.
Робочі характеристики будь-якої моторної оливи залежать від температури. Саме тому в продажу є оливи з різними позначеннями — від 0W-20 до 15W-40. Цифри вказують на те, наскільки ефективно олива працює в певних температурних умовах.
Ключовий параметр — в’язкість. Вона визначає плинність оливи, тобто те, наскільки легко вона розподіляється по деталях двигуна. За високої температури олива стає більш рідкою. І якщо в помірну спеку це не критично, то при 40-градусній спеці мастило може перестати повноцінно захищати вузли двигуна від тертя.
Мінеральні оливи особливо чутливі до перепадів температур. У спеку вони розріджуються швидше, ніж синтетичні. Взимку — навпаки, густішають і втрачають плинність. Синтетика демонструє більшу стабільність, тому є кращим вибором для регіонів з екстремальними кліматичними умовами — як спекотними, так і морозними.
Як тільки температура повітря піднімається до +35 або опускається нижче -25 градусів, моторна олива змінює свою поведінку — і це важливо. У таких умовах авто подібне до живого організму: його «кров», тобто олива, змінює структуру, в’язкість і характеристики.
Маркування на каністрі — це не просто цифри. Наприклад, 0W-30 означає, що олива збереже плинність навіть за сильного морозу, що полегшує запуск двигуна в холод. Взимку в’язкість особливо важлива: якщо олива надто густа, стартер не зможе прокрутити мотор.
Натомість 15W-40 — олива, розрахована на високу температуру. У спеку вона зберігає захисні властивості й не стає надто рідкою. Проте взимку така олива настільки густіє, що може заблокувати запуск двигуна, особливо вранці.
Може здатись логічним у спеку використовувати густішу оливу на кшталт 15W-40, а не «рідкі» варіанти типу 0W. Така стратегія була актуальна тоді, коли в авто переважно заливали мінералку, а синтетика ще не була поширеною.
Однак у сучасних умовах варто орієнтуватись не на погоду ззовні, а на температурні процеси всередині двигуна. Саме там фіксуються найбільші нагріви: олива може прогріватися до 130 °C, а поршні — до 350 °C і вище.
Порівняно з цим вулична спека, навіть +40 °C, має мінімальний вплив, якщо система охолодження та радіатор працюють справно. Поведінка моторної оливи всередині двигуна більше залежить не від погоди, а від того, наскільки стабільно вона працює за високих навантажень і тривалого нагрівання.
Сучасні синтетичні оливи спеціально розроблені для збереження структури й плинності навіть при екстремальних температурах. Вони не розпадаються, не втрачають в’язкість і продовжують захищати двигун. Тож обирати оливу слід не за погодою, а за рекомендаціями виробника двигуна, умовами експлуатації та термостійкістю складу.