Якщо зазирнути під капот автомобіля, можна помітити невелику наклейку із зображенням фари та числом у відсотках. Найчастіше на неї ніхто не звертає уваги. Одні вважають її технічною дрібницею, інші взагалі не розуміють, для чого вона потрібна. Додаткові запитання викликає й те, що цифри на різних автомобілях відрізняються. Водночас ця наклейка має безпосередній стосунок до роботи фар і впливає на безпеку в темну пору доби.
Як пояснив експерт, відсотки на наклейці вказують кут нахилу оптики ближнього світла. Фари не світять строго вперед — їхній промінь спочатку спрямований трохи вниз. Це зроблено навмисно, щоб освітлювати дорогу й водночас не засліплювати зустрічні автомобілі. Число у відсотках допомагає правильно виставити світло. Суть проста: воно показує, наскільки опускається межа світлового пучка в міру віддалення від машини. Наприклад, за значення 1,3% на відстані 10 метрів від автомобіля верхня лінія світла має бути приблизно на 13 сантиметрів нижче центра фари. Саме таким повинен бути світловий пучок за правильної налаштування оптики.
Значення на наклейці можуть відрізнятися. Десь указано 1%, десь — 1,2% або 1,5%. Це залежить від конструкції фар, типу кузова та особливостей конкретної моделі. Універсального варіанту тут не існує. Іноді виробник не розміщує окрему наклейку під капотом. У таких випадках потрібну цифру наносять безпосередньо на корпус фари, зазвичай на пластикову частину. Знайти її складніше, але сенс залишається тим самим.
Багато водіїв ставляться до регулювання фар без особливої уваги. Здається, що це дрібниця. Але на дорозі такі речі швидко перестають бути другорядними. Від того, куди саме світять фари, залежить і те, наскільки добре ви бачите дорогу в темну пору доби, і те, наскільки комфортно буде іншим водіям на дорозі.
Якщо світло виставлене неправильно, проблеми з’являються одразу. Занадто високий пучок засліплює зустрічні автомобілі — водій на мить втрачає огляд, а цього інколи достатньо для виникнення небезпечної ситуації. Якщо ж фари «дивляться» надто низько, дорога попереду освітлюється погано, і перешкоду можна помітити занадто пізно. В обох випадках світло працює гірше приблизно на чверть. Уночі, під час дощу або на трасі це відчувається особливо сильно. Тому важливо розуміти, як саме має бути спрямоване світло і чи відповідає воно нормі.
Налаштувати роботу оптики можна самостійно на рівному майданчику поруч зі стіною або воротами гаража. Увечері або вночі межа світлового пучка добре помітна. Перед регулюванням варто підготувати автомобіль. Перевірте тиск у шинах і приберіть зайві речі із салону та багажника. Перевантажена машина або спущені колеса змінюють положення кузова, через що фари можуть бути виставлені неправильно, навіть якщо ви все зробили акуратно.
Фари майже завжди налаштовують за ближнім світлом. І в цьому немає жодної хитрості. Саме з ним ви їздите найчастіше. Дальнє світло вмикають значно рідше. До того ж у більшості автомобілів усе взаємопов’язано: підняли або опустили ближнє — дальнє стає правильно автоматично. Тому окремо займатися ним зазвичай не потрібно.
Щоб налаштування було правильним, а не «на око», автомобіль ставлять перед рівною стіною. Гараж для цього підходить ідеально. Від’їжджати далеко не потрібно — п’яти метрів цілком достатньо. Якщо в салоні є ручний коректор фар, його спочатку встановлюють у нульове положення. Це важливо, інакше вся робота буде марною. Далі все просто. Увімкніть ближнє світло й подивіться, де воно лягає на стіну. Позначте рівень центра фари й проведіть через цю точку рівну лінію — хоч крейдою, хоч ізоляційною стрічкою. Це буде ваша відправна точка.
Тепер рахуємо. Припустімо, для автомобіля вказано нахил 1,3%. За відстані п’ять метрів це приблизно 6–7 сантиметрів. Отже, межа світла має бути нижче лінії саме на цю відстань. Якщо так і вийшло — значить, фари відрегульовані правильно: світять туди, куди потрібно, дорогу добре видно, а зустрічні водії не мружаться.