Буксирування автомобіля з механічною коробкою передач зазвичай не викликає у водіїв особливих труднощів. Вимоги та правила тут прості й мінімальні. Інша річ — буксирування транспортного засобу, оснащеного тим чи іншим типом автоматичної трансмісії. Проблеми починаються вже з того, що універсальних правил для «автоматів» не існує.
У чому суть проблеми?
У чому полягає головна відмінність механічних коробок передач від автоматичних? Насамперед у тому, що під час переходу на «нейтралку» механічна КПП повністю роз’єднується з двигуном. При цьому змащення шестерень і підшипників у МКПП здійснюється суто механічним способом. Усе це дозволяє валам механічної коробки обертатися на холостому ходу без серйозних наслідків для конструкції. Отже, сама по собі буксировка не здатна завдати механічній трансмісії якоїсь шкоди. На жаль, з автоматичними коробками ситуація прямо протилежна.
Автоматична трансмісія не просто влаштована складніше. Значно важливіше те, що вона має зовсім інший принцип роботи, ніж механічна. Як наслідок, в «автоматі» є цілий перелік вузлів і механізмів, яких немає в «механіці». Так, за перемикання передач і охолодження механізму тут відповідає складна гідросистема. Вона ж забезпечує змащення рухомих деталей, для чого в її конструкції передбачено спеціальний насос.
Проблема в тому, що робота цього насоса жорстко пов’язана з роботою силового агрегата. Якщо двигун не працює, то й насос нічого не робить. Коли ДВЗ вимкнений, у гідросистемі автоматичної коробки немає тиску, а отже, мастило не нагнітається і рухомі частини не змащуються. Відповідно, якщо тягнути таку машину на невелику відстань із низькою швидкістю, нічого критичного не станеться. Однак в іншому випадку таке транспортування може призвести до серйозних наслідків.
Буксирування гідромеханічної АКПП
Проблема полягає ще й у тому, що універсальних порад немає навіть для всіх гідромеханічних АКПП. Річ у тім, що такі коробки також доволі сильно відрізняються залежно від конкретного виробника, року випуску та покоління.
Наприклад, ранні гідроавтомати з 5–6 ступенями зазвичай можна буксирувати на десятки кілометрів зі швидкістю до 55 км/год. При цьому перед початком руху водій має роз’єднати ДВЗ і ходову частину, перевівши коробку в режим нейтралі без запуску двигуна. Робиться це аварійним способом. Для цього у старих коробках передбачений спеціальний перемикач. Зазвичай для роботи з ним потрібна викрутка.
Якщо ж говорити про сучасніші гідромеханічні АКПП з 8–10 ступенями, то для них будь-яке буксирування з увімкненим мотором може бути вкрай шкідливим. Згаданий аварійний режим є і в таких коробках. Однак допоможе він не надто сильно. Його активація потрібна лише для переміщення автомобіля на невеликі відстані на парковці або під час завантаження на платформу евакуатора. Іншими словами, звична буксировка таким автомобілям категорично протипоказана.
Буксирування авто з варіатором
Серед усіх автоматичних коробок передач варіатори, або CVT, є найпростішими з погляду конструкції. На жаль, і така трансмісія все одно оснащується масляними насосами, які вкрай негативно реагують на будь-яке тривале буксирування.
У випадку з CVT краще одразу скористатися евакуатором. Однак якщо інших варіантів, окрім буксирування, немає, потрібно обов’язково дотриматися таких умов транспортування: перевести коробку в режим нейтралі, запустити двигун на час «рятувальної» процедури, якщо така можливість взагалі є, і рухатися зі швидкістю не більше 55 км/год.
Відстань буксирування при цьому не має перевищувати 50 км. Причому для автомобілів із великим пробігом швидкість і дальність буксирування рекомендується зменшувати вдвічі. Після проходження кожного такого відрізка слід зупинитися й дати коробці можливість охолонути.
Буксирування роботизованих коробок
Як і у випадку з гідромеханікою, транспортування «роботів» не має універсальних правил хоча б тому, що коробки цього типу поділяються щонайменше на АМТ і DCT. Кожна з них потребує індивідуального підходу.
Коробки типу АМТ з одним зчепленням можна буксирувати, просто скориставшись режимом нейтралі. Перевести коробку в режим N не складно: для цього звично використовуються важіль і педаль. Загалом роботизована АМТ влаштована майже так само, як і «механіка», тому такі автомобілі можна буксирувати як із заглушеним, так і з працюючим двигуном на будь-які дистанції.
Водночас потрібно пам’ятати, що при непрацюючому ДВЗ такий транспортний засіб не матиме повноцінної допомоги в гальмуванні. Не працюватиме й підсилювач керма. Отже, жорстке зчеплення буде найкращим варіантом.
Що стосується роботизованих коробок типу DCT, то за своєю конструкцією вони значно ближчі до «класичних» гідроавтоматів. Тут одним лише переходом на «нейтралку» обійтися не вийде. У таких автомобілях доведеться ще й знерухомити приводні колеса. Але навіть у цьому випадку коробки DCT не можна буксирувати на великій швидкості та на відстань понад 50 км.
На завершення варто ще раз нагадати: усі автоматичні коробки передач досить індивідуальні навіть у межах однієї загальної категорії. Тому відповідь на питання про правила буксирування конкретного автомобіля найкраще шукати в заводському керівництві з експлуатації.