Варіатор і «робот» — це, мабуть, найсуперечливіші коробки передач серед автоматичних трансмісій. Принаймні таку думку поділяє чимало автомобілістів. Насамперед ті ж варіатори недолюблюють через традиційно менший ресурс і більшу вибагливість. Однак і серед таких коробок передач є цікаві зразки, які за належного догляду здатні проїхати не менше, ніж класична АКПП.
1. Subaru Lineatronic II
На сьогодні ця японська коробка передач — мабуть, одне з найкращих рішень серед варіаторів. Звісно, не всі версії Lineatronic II однаково вдалі. У цьому випадку йдеться насамперед про коробки TR580, які випускалися у 2017–2018 роках. На ринку такі варіатори найчастіше трапляються в автомобілях із 2-літровими опозитними двигунами потужністю 150 к. с.
У Subaru над цією трансмісією справді добре попрацювали. Одна з важливих переваг Subaru Lineatronic II — відсутність панічного страху перед короткочасними пробуксовками. Більшість інших варіаторів такою особливістю похвалитися не може.
Водночас забувати, що перед нами все ж варіатор, не варто. Перегрів Subaru Lineatronic II категорично небажаний, тому потрібно уважно стежити за станом теплообмінника. Як і будь-який інший варіатор, TR580 дуже погано переносить брудну оливу. Тож обслуговувати цю коробку доведеться регулярно.
Мастило в середньому потрібно міняти кожні 55–60 тисяч км пробігу. Для повної заміни знадобиться близько 12 літрів рідини. Для часткової — не більше 7 літрів, але й не менше 6. Якщо все робити правильно, TR580 здатна відпрацювати на рівні хорошого гідроавтомата — приблизно 280–300 тисяч км.
2. Jatco 016E
Це варіатор, про який часто знають навіть ті, хто ніколи не їздив на автомобілі з CVT. Річ у тім, що в цьому сімействі автоматичних коробок ця модель є однією з найпоширеніших. Принаймні на місцевому ринку.
Коробка несподівано непогано переносить підвищені навантаження, а її ресурс за правильного підходу може сягати бажаних 250–300 тисяч км. Щоправда, для такого результату доведеться дуже серйозно ставитися до технічного обслуговування.
Оливу потрібно міняти в середньому кожні 40 тисяч км, адже саме ця модель особливо не любить забруднення. Щодо автомобілів, то сьогодні така коробка переважно трапляється в кросоверах із 1,3-літровими турбомоторами потужністю 150 к. с., випущених у 2021–2022 роках.
3. Toyota K114F
Ще один доволі вдалий варіатор — цього разу від Toyota. Як і згадані вище коробки, він дуже вибагливий до чистоти мастила. K114F не терпить брудної оливи, тому обслуговувати його потрібно вчасно. Добре, що робити це доведеться не надто часто — приблизно кожні 60 тисяч км пробігу.
Для заміни автомобілісту знадобиться близько 6,5–7 літрів оливи. Як і інші варіатори, ця коробка не любить перегрівів і пробуксовок. Допускати останні можна лише у крайньому випадку і на якомога коротший час.
Загалом експлуатація K114F майже нічим не відрізняється від використання будь-якого іншого середньостатистичного варіатора. Що ж до надійності, то тут радше позначається відповідальний підхід інженерів Toyota, а не якісь революційні технічні рішення.
Якщо оливу не міняти вчасно, першими в K114F починають страждати соленоїди гідроблока. Також бруд дуже не любить теплообмінник. Запущена ситуація з обслуговуванням може призвести до частих перегрівів. Але якщо все робити правильно і вчасно, ресурс цієї коробки наближається до нижньої межі пробігу «середньої» механіки — 250–300 тисяч км. Найчастіше такі трансмісії трапляються в кросоверах із 2-літровими атмосферними двигунами.
Який із трьох типів «автоматів» найнадійніший загалом?
Якщо говорити про автоматичні коробки передач загалом, то середня картина виглядає приблизно так. Гідромеханічні автомати за умови своєчасного технічного обслуговування зазвичай проходять до капітального ремонту 200–300 тисяч км. Більше навіть хороша АКПП витримує не завжди, а винятки часто є радше прикладом «помилки виживання».
Роботизовані коробки зазвичай працюють у діапазоні 120–200 тисяч км пробігу. Знову ж таки — за умови правильного та регулярного обслуговування. Варіатори перебувають приблизно на тому ж рівні, що й «роботи». Їхній середній ресурс за належного догляду, певної удачі та дбайливої експлуатації становить близько 180–200 тисяч км. Для порівняння, середній ресурс механічної коробки передач — 300–500 тисяч км.
Отже, можна констатувати, що класична гідромеханічна АКПП залишається фаворитом серед автоматичних трансмісій за рівнем надійності. Також варто враховувати, що класичні автомати в середньому дешевші в обслуговуванні та зазвичай мають кращу ремонтопридатність.
Однак це не означає, що від варіатора або роботизованої коробки варто відмовлятися заздалегідь. Варіатор порівняно з класичною АКПП забезпечує кращу паливну ефективність і плавніший хід, що особливо корисно для міської їзди. Роботизована коробка, зі свого боку, може запропонувати помітно кращу динаміку порівняно з іншими типами «автоматів».