Фахівець розповів, з яким пробігом категорично не можна купувати автомобіль

15-20 років тому, коли ринок уживаних автомобілів наповнювався переважно імпортними машинами, водії орієнтувалися на пробіг як на головний показник надійності. Вважалося, що німецькі авто впевнено служать до 170 тис. км., американські витримують близько 250 тис. км., а японські здатні без особливих проблем проходити 300 тис. км. Окремою категорією були Mercedes-Benz із механічною коробкою передач та мінімальною кількістю електроніки – їх привозили навіть із пробігом за 350 тис. км. Поширювалися чутки про ресурсні мотори цієї марки, які могли подолати мільйон кілометрів без капітального ремонту.

Як розповів власник автосалону з продажу старих автомобілів в інтерв’ю порталу ampercar.com, сучасні реалії автопрому кардинально змінили вторинний ринок.

Майже всі вживані автомобілі віком 5-7 років експлуатувалися в ідентичних умовах: погані дороги з реагентами, зимові перепати температури, мінливий клімат. У результаті відмінності в довговічності машин різних марок поступово нівелювалися – тепер ступінь зносу залежить не так від “національності” бренду, як від якості складання, обслуговування та умов експлуатації.

Регулярне технічне обслуговування – запорука довгої та безпроблемної роботи авто. Оскільки багато машин ще три роки тому купували у дилерів, власники змушені були проходити регулярні ТО за регламентом виробників, щоб зберігати гарантію. Це дає покупцям таких старих автомобілів важливу перевагу – можливість перевірити прозорість історії машини. У сервісній книжці фіксуються всі регламентні роботи, а дані про ремонти зберігаються в базах дилерських центрів, що дозволяє відстежити несправності та виявити замінені вузли.

Якщо автомобіль не обслуговувався у офіційного дилера, але при цьому його ціна завищена, а зовнішній вигляд бездоганний, це привід насторожитися. Відсутність сервісної історії унеможливлює перевірку якості рідин, що заливаються, і запчастин, що використовуються, а приховані дефекти можуть проявитися вже після покупки, перетворюючи вигідну угоду на дорогу проблему.

Автомобілі, які регулярно обслуговувалися в офіційних дилерів, зазвичай мають передбачувану історію. Загалом за п’ять років міської експлуатації машина проходить 70 тисяч кілометрів, що відповідає п’яти ТО. Наближаючись до 90 тисяч км пробігу, власники стикаються з великими витратами: потрібно міняти ремінь ГРМ, гальмівну рідину, рідину в АКПП, свічки запалювання та гальмівні диски та колодки. До цього ж пробігу можуть початися проблеми з амортизаторами, а окремих випадках – з пружинами підвіски.

Коли автомобіль досягає цієї позначки, багато власників, закривши кредитні зобов’язання, вирішують оновити машину. Замість значних витрат на черговий ремонт вони вважають за краще вкласти гроші в придбання нового транспортного засобу, позбавляючи себе ризику несподіваних поломок. Так що покупка автомобіля зі зношеними комплектуючими може швидко обернутися раптовими та значними витратами вже через кілька тисяч кілометрів пробігу.

Тому розумніше звернути увагу на машини, які вже пройшли планове технічне обслуговування на позначці 90 тисяч кілометрів та отримали заміну всіх необхідних витратних матеріалів.

Особливу увагу варто надати документам, особливо тому, як часто замінювалися гальмівні колодки. Якщо вони змінювалися кожні 20 тисяч кілометрів, це може вказувати на агресивну манеру водіння, що, у свою чергу, може призвести до прискореного зношування автомобіля та підвищеного ризику несправностей.

Після того, як пробіг машини долає позначку 120 тисяч кілометрів, багато власників починають ігнорувати регламентовані терміни обслуговування, змінюючи деталі тільки при явному зносі. У таких випадках буває складно зрозуміти, наскільки ретельно попередній власник стежив за станом автомобіля, і чи використовувалися лише перевірені автосервіси, що може вплинути на подальший стан машини.