Багато водіїв сперечаються про це роками. Одні впевнені, що щуп варто діставати лише зранку, коли двигун повністю охолов. Інші наполягають: найточніші показники будуть через 10–20 хвилин після зупинки мотора. Експерт пояснив, як правильно контролювати рівень мастила в ДВЗ.
Рівень масла — це не дрібниця. Від нього залежить, наскільки довго прослужить двигун і як швидко зношуватимуться його деталі. Навіть якщо в автомобілі є електронні датчики, старий добрий щуп усе одно залишається основним інструментом. Електроніка може дати збій або показати усереднені дані, а щуп відображає реальну картину.
У кожного авто є свої нюанси перевірки масла, і вони чітко прописані в інструкції з експлуатації. Там зазначено, чи робити замір на гарячому чи холодному моторі, і скільки часу варто почекати після зупинки. Ці правила невипадкові: інженери прораховують усе до деталей, тому відступати від рекомендацій не варто.
На практиці різниця між перевіркою на холодному та теплому двигуні мінімальна. Після зупинки мастило досить швидко стікає назад у піддон, і вже через 5–10 хвилин рівень стабілізується. Тому показники щупа майже не відрізняються, чи це ранок після нічної стоянки, чи нещодавня поїздка.
Перше, що треба зробити перед перевіркою, — поставити машину на рівну поверхню. Будь-який перекіс кузова легко спотворить дані. Якщо орієнтуватися на неправильні показники, можна перелити або недолити масло, що загрожує витіканням через сальники або ж «масляним голодуванням».
Ті, хто хоче переконатися сам, можуть провести простий експеримент. Спочатку виміряйте рівень зранку, після тривалої стоянки, а потім повторіть процедуру через 10 хвилин після поїздки. Якщо відмітки збігаються або відрізняються незначно — усе гаразд. Головне, щоб авто стояло рівно, а рівень масла не виходив за межі: після ночі він не повинен перевищувати максимум, а після короткої зупинки — опускатися нижче мінімуму.
Регулярна перевірка допоможе уникнути серйозних поломок. Адже масло не лише змащує деталі ДВЗ, а й охолоджує їх, відводячи зайве тепло. Тому його нестача — прямий шлях до перегріву та капітального ремонту двигуна.