Існують випадки, коли навіть досвідчені автослюсарі не готові братися за ремонт — настільки трудомістким, витратним чи юридично спірним це може виявитися. Йдеться не лише про технічні труднощі, а й про ситуації, пов’язані з порушенням правил експлуатації чи втручанням у конструкцію автомобіля. Власник СТО назвав кілька проблем, за які жоден майстер не візьметься охоче.
До найнеприємніших завдань у майстернях досі відносяться трудомісткі, брудні та низькооплачувані роботи. Наприклад, змащування шасі на рамних позашляховиках на кшталт Toyota Fortuner вимагає підйому автомобіля, демонтажу захисту та фактичної роботи з днищем. Попри видиму простоту, ця процедура забирає багато часу, потребує терпіння і не приносить прибутку, що відповідає витраченим зусиллям. Тому багато майстрів або взагалі відмовляються від такої роботи, або просять за неї високу оплату.
Схожа ситуація спостерігається і при заміні ГРМ на старих преміальних седанах. Щоб дістатися до потрібного вузла, іноді доводиться частково розбирати моторний відсік, а часом — навіть елементи підвіски. При цьому зношеність деталей, слабкі кріплення та можливі приховані дефекти збільшують ризики зриву термінів і непередбачених витрат, через що такі замовлення часто стають збитковими.
Проблеми починаються і тоді, коли йдеться про відновлення елементів, не призначених для ремонту. Один з яскравих прикладів — блоки керування світлодіодною оптикою в сучасних авто. Зокрема, у BMW, Audi, Mercedes-Benz використовуються дорогі модулі, які формально вважаються неремонтопридатними. На практиці їх можна розкрити, діагностувати і перепаяти за наявності потрібного обладнання й кваліфікації. Але більшість СТО не береться за такі завдання.
Причин кілька: по-перше, корпус блоку часто герметичний, а його розкриття позбавляє деталь офіційної гарантії. По-друге, після втручання ніхто не може гарантувати 100% працездатність системи. І нарешті — завжди є ризик погіршити ситуацію, через що відповідальність автоматично покладається на сервіс.
Окрема категорія небажаних ремонтів — обслуговування рідкісних або малопоширених авто. До таких належать, наприклад, Volkswagen Phaeton, а також екзотичні моделі на кшталт Mazda RX-8 із роторним двигуном. Відсутність повної технічної документації, дефіцит комплектуючих, нестандартні алгоритми діагностики — усе це перетворює на перешкоду навіть простий, здавалося б, ремонт. Навіть якщо поломку вдається виявити, немає гарантії, що запчастину вдасться знайти. Крім того, такі роботи майже неможливо точно запланувати: терміни «плавають», результат важко передбачити, а отже — неможливо чесно назвати клієнту ціну і при цьому залишитись у прибутку. Саме тому майстри часто відмовляються від таких прохань, навіть якщо технічно завдання цілком реальне.
Також існують випадки відмов не стільки через «залізо», скільки через юридичні ризики. Йдеться про автомобілі з внесеними конструктивними змінами — тюнінг, заміну двигунів, втручання в електрику та «перепрошивку» блоків керування. Формально такі авто мають проходити процедуру сертифікації, але на практиці це роблять одиниці. У разі поломки і звернення до сервісу власник може звинуватити майстрів у тому, що саме їх дії стали причиною збою.