Колись чавунні двигуни вважалися еталоном надійності: вони витримували екстремальні навантаження, не боялися перегріву, рідко потребували серйозного ремонту й могли служити десятиліттями. Проте сьогодні такі мотори — радше виняток, ніж правило. Їх поступово витіснили алюмінієві аналоги. Тож чому автомобільна індустрія зробила такий вибір?.
Масовий перехід на алюміній стався у 2010-х роках, коли автоконцерни почали швидко адаптуватися до нових стандартів: ключовими завданнями стали зменшення витрати пального та скорочення шкідливих викидів. Алюмінієві блоки мають вирішальну перевагу — вони значно легші за чавунні, а отже, автомобіль у цілому стає економнішим та більш екологічним.
Зі зростанням популярності гібридів і електрокарів виробники отримали ще один аргумент проти важких конструкцій. Наприклад, Audi активно інвестувала в електромобілі, роблячи ставку на безвуглецеве майбутнє. Хоча згодом бензинові моделі знову з’явилися в лінійці бренду, повністю відмовлятися від класичних ДВЗ ще зарано.
Сьогодні більшість авто мають алюмінієві блоки двигуна. Іноді інженери додають чавунні гільзи — для подовження ресурсу мотора, але навіть такі рішення рідко забезпечують понад 250 тисяч кілометрів пробігу без серйозного втручання. Чому ж виробники обрали саме цей шлях?
Одна з головних причин — суворі екологічні стандарти. Менша вага авто — менше споживання пального і, відповідно, менше викидів. Це критично важливо для відповідності нормам ЄС і США. До того ж алюмінієві блоки дозволяють точніше контролювати теплові зазори й застосовувати вищу ступінь стиснення. Це трохи підвищує ефективність, але негативно впливає на довговічність мотора.
Водночас запасні частини — це не просто додаток до авто, а повноцінний інструмент заробітку. Продаж комплектуючих часто приносить автовиробникам більше прибутку, ніж самі машини. Якщо на фільтри чи гальмівні колодки є безліч альтернатив, то двигуни та коробки передач майже незамінні. І саме тому надмірно надійні мотори стають радше проблемою, ніж перевагою — адже вони позбавляють компанії стабільного доходу.
Автовиробники вже давно знайшли тонку межу: щоб машина не ламалась одразу, але вже через кілька років вимагала вкладень. Такий підхід дозволяє стабільно заробляти на продажу оригінальних запчастин і послугах фірмових сервісів.