Часи двигунів-мільйонників (тобто таких, що могли відпрацювати мільйон кілометрів без капітального ремонту) точно минули. Утім, самі автовиробники запевняють, що нині мало кому з покупців потрібен автомобіль, здатний відбігати мільйон… І навіть ресурс на рівні 300-400 тисяч нині вважається хорошим результатом.
Сучасні інженери хочуть зробити так, щоб автомобіль споживав мінімальну кількість палива. Для цього двигун має працювати на мінімально можливих обертах, а коробка передач – тримати вищі передачі.
При цьому мотор не тільки тягне машину, а до того ж забезпечує комфорт пасажирів. Від нього «живляться» кондиціонер і безліч інших споживачів: медіасистема, підсилювач керма, численні обігріви…
Зрозуміло, що за таких умов поршнева група, підшипники і колінвал зазнають підвищених навантажень, що скорочує ресурс! До того ж самі деталі сучасних ДВЗ стають більш і більш мініатюрними.
Зараз повсюдно застосовуються полегшені поршні, алюмінієві блоки циліндрів і навіть колінчасті вали роблять за найпростішою схемою – у 4-циліндрових моторів рідко зустрінеш 8 противаг.
На окрему розмову заслуговує турбонаддув. Адже завдяки наявності цієї системи, яку можна зустріти навіть на бюджетних моделях, агрегат стає потужнішим, крутнішим і економічнішим, але не надійнішим.
Сам турбокомпресор рідко служить довше 120-150 тисяч пробігу, а блок циліндрів зазвичай досягає граничного зносу через 250-300 тисяч. Зате 150-170 сил видають вельми скромні за обсягом движки!
До речі, не можна не відзначити, що сучасні двигуни стали у всіх сенсах гарячішими. Якщо раніше робоча температура охолоджувальної рідини була 80-85°С, то зараз – понад сто.
Відповідно, моторна олива також працює за вищих температур, а тому швидше старіє. Крім того, від спеки через 120-140 тисяч кілометрів починають дубіти багато сальників.
До речі, про мастило. Для невибагливих атмосферників міжсервісний інтервал може бути 15 тисяч пробігу. Але свіжі ДВЗ вимагають частішого масляного сервісу – максимум кожні 10 тисяч (а краще частіше).
Але чому тоді автовиробники застосовують такі технології? По-перше, тут замішана екологія: нею продиктовано дуже багато рішень. І що жорсткішими будуть еконорми, то більше хитрощів доведеться застосовувати.
Друга причина – тотальна економія. Щоб мінімізувати витрати, компаніям доводиться обирати більш доступні матеріали, деталі та системи. І це, на жаль, стосується навіть преміальних марок.
Хоча головна причина відмови виробників від випуску «мільйонників» – у новій манері споживання. Це раніше людина купувала автомобіль надовго… І для неї надійність була одним із найважливіших критеріїв.
Зараз покупець нової машини знає, що будь-які поломки будуть безкоштовно усунені завдяки гарантії. А з постагарантійними проблемами розбиратимуться вже наступні господарі!