Багато автомобілістів уважно стежать за показниками витрати пального і намагаються помітити закономірність: чому в одних поїздках бензину витрачається менше, а в інших бак порожніє значно швидше. У місті причина зазвичай очевидна — часті зупинки, світлофори, щільний трафік. Автомобіль постійно працює в режимі розгону та гальмування. На трасі все інакше. Тут вирішальним стає темп руху.
За межами міста добре видно, наскільки по-різному поводяться водії. Одні тримають високий темп, різко прискорюються, обганяють і намагаються їхати швидше основного потоку. Час для них важливіший за економію. Інші обирають рівну їзду без зайвих прискорень, намагаючись зберегти пальне. При цьому навіть невеликі автомобілі іноді розганяються до швидкостей, які більше нагадують гонку, ніж звичайну поїздку.
Поширена думка, що збільшення швидкості майже не впливає на витрату. Здається, що різниця між 90 і 110 км/год не повинна бути помітною. Але на практиці все виглядає інакше. Як пояснив експерт, до певного значення зростання споживання пального справді відбувається повільно. А потім настає момент, після якого витрата бензину збільшується вже відчутно.
Цей ефект часто застає зненацька. Візуально автомобіль їде майже так само, двигун не напружується, шум у салоні змінюється незначно. Але пального починає витрачатися помітно більше. Різниця проявляється або за показниками бортової системи, або пізніше — під час наступної заправки.
Залежність між швидкістю та «апетитом» автомобіля найкраще видно на практиці. Для прикладу підійде звичайна недорога машина з бензиновим двигуном 1,6 літра та автоматичною коробкою передач. За рівного руху без поспіху, приблизно на рівні 80 км/год, витрата залишається мінімальною — близько 5,5 літра на 100 кілометрів. Такий режим вигідний, але на швидкісній дорозі підходить далеко не всім. Потік рухається швидше, доводиться поступатися і підлаштовуватися, через що втома накопичується досить швидко.
Якщо розігнатися до 100 км/год, показники одразу змінюються. Витрата зростає приблизно до 7 літрів. Їхати стає комфортніше, автомобіль почувається впевненіше, але саме на цьому етапі пальне починає витрачатися помітно швидше, ніж раніше. Уже за 120 км/год автомобіль споживає близько 8,5 літра. Приріст швидкості здається не таким великим, зате різниця у витраті пального відчувається одразу.
Основна причина — зустрічний потік повітря. Із зростанням швидкості аеродинамічний опір суттєво збільшується. Двигуну доводиться працювати з більшою віддачею. На ще вищих швидкостях ефект посилюється — за 150 км/год витрата може сягати 12 літрів на сотню. Найпомітніший перелом відбувається після 120 км/год — саме тут аеродинаміка починає відігравати головну роль. А після 140 км/год до цього додається й високе навантаження на двигун, який змушений працювати майже на межі, щоб утримувати такий темп.