Холод швидко виводить із ладу склоочисники. Щітки покриваються льодом, починають працювати ривками й залишають сліди. Видимість погіршується, а іноді страждає і саме скло.
Як пояснив експерт, у багатьох сучасних автомобілях є рішення на такий випадок — зимовий режим двірників. Про нього знають не всі, хоча користь від нього помітна одразу. Суть проста: допомогти щіткам швидше звільнитися від льоду й почати нормально очищати скло.
Без цієї функції залишається лише чекати. Пічка повільно прогріває скло, і лід майже не тане. За сильного морозу це триває доволі довго. Зимовий режим діє інакше: двірники змінюють положення й переходять у ділянку скла, яка нагрівається раніше за інші. У підсумку лід сходить швидше. Щітки починають працювати майже одразу, без скрипу та ривків. Ризик подряпати скло знижується, а огляд із місця водія залишається максимальним — двірники не перекривають дорогу й не заважають керуванню автомобілем. Особливо виручає цей режим зранку, коли часу обмаль, а чекати повного прогріву машини просто ніколи.
Зимові налаштування двірників вмикаються по-різному — усе залежить від конкретного автомобіля. В одних моделях усе максимально просто: коротка дія важелем — і щітки самі переходять у спеціальне положення. В інших випадках потрібної функції немає «на виду». Вона може ховатися в сервісних параметрах меню, куди без додаткового програмного доступу не потрапити. Наприклад, у автомобілів Volkswagen такі налаштування часто відкривають через діагностичний застосунок VCDS.
Щоб не експериментувати навмання, розумніше заздалегідь вивчити інструкцію до авто або досвід інших власників. Судячи з їхніх відгуків, перенесення щіток у зону активного обдуву справді прискорює сходження льоду. Але важливий порядок дій. Якщо відразу спрямувати гарячий потік повітря на промерзле скло, виникає різкий перепад температур, а це вже ризик появи тріщини. Надійніше спочатку трохи прогріти салон і лише потім збільшувати обдув скла.
Окремої уваги заслуговують форсунки омивача. У багатьох автомобілях вони оснащені простим механічним перемикачем. Достатньо повернути його приблизно на півоберта — і рідина починає подаватися щільним струменем замість дрібного розпилення. У мороз таку подачу легше зберегти працездатною: система не замерзає й продовжує виконувати своє завдання навіть за низької температури.