Багато водіїв звикли вважати пробіг у 10 тисяч кілометрів універсальним орієнтиром для заміни оливи. Ця цифра зручна й зрозуміла. Але в реальних умовах такий інтервал часто виявляється занадто великим, особливо якщо враховувати, як саме експлуатується автомобіль.
Двигун зношується не стільки від кількості пройдених кілометрів, скільки від часу експлуатації. Узимку він тривалий час працює на холостому ходу через прогрівання. Улітку додається спека та висока температура під капотом. У місті ситуацію погіршують затори: автомобіль майже не рухається, а мотор продовжує працювати. У результаті олива старіє, навіть якщо пробіг зростає повільно.
З цієї причини фахівці дедалі частіше радять орієнтуватися не лише на одометр. Як пояснив експерт, найточніше ситуацію показують мотогодини — вони відображають реальний час роботи двигуна. У міському режимі їх накопичується досить багато навіть за невеликого кілометражу. У деяких автомобілях такий лічильник встановлений із заводу, а за його відсутності цей гаджет можна додати самостійно.
Особливо швидко олива втрачає свої властивості в сучасних компактних турбомоторах. Такі двигуни часто працюють під підвищеним навантаженням і за максимальної температури. У цих умовах присадки в мастилі деградують швидше, з’являється нагар, а зношування деталей прискорюється.
Додатковим чинником стають невеликі витоки оливи, які легко не помітити. Якщо рівень знижується, а поїздки складаються з постійних зупинок і розгонів, ризик проблем зростає ще більше. Тому для російських умов фахівці рекомендують міняти оливу частіше — приблизно раз на 7 500 кілометрів. Такий інтервал допомагає зменшити навантаження на двигун і продовжити строк його служби.