У бензинових моторах дросельна заслінка відповідає за регулювання потоку повітря. Деталь нескладна, але, як пояснив портал ampercar.com, її забруднення здатне викликати серйозні збої — аж до того, що мотор перестане запускатися. Тому контроль за її станом і своєчасне обслуговування дуже важливі.
Основний винуватець появи нагару — картерні гази, що містять масляну завис. Найдрібніші краплі осідають на внутрішніх поверхнях, поступово перетворюючись на щільний шар, який заважає заслінці вільно рухатися. Електроніка деяких автомобілів частково компенсує легке забруднення, але цей «запас міцності» не безкінечний — у підсумку чистка стає неминучою.
Перевірити, у якому стані вузол, можна, знявши патрубок впуску й заглянувши всередину корпусу. Але доступ до нього не завжди простий, а багато водіїв узагалі уникають розбирання. У такому випадку виручає знання ознак забруднення — вони допоможуть вчасно помітити проблему і усунути її до того, як вона виллється у дорогий ремонт.
Заслінка, вкрита нагаром, дає про себе знати змінами в роботі двигуна. Найчастіше з’являється нестабільність холостого ходу. Коли просвіт усередині вузла звужується через відкладення, блок управління вже не здатний точно дозувати подачу повітря. Мікрозсуви заслінки призводять до того, що оберти то падають, то раптово підскакують.
Ще один симптом — важкий старт з місця. На низьких обертах автомобіль розганяється мляво, тоді як при вищих навантаженнях тяга майже повертається в норму. Відбувається це через те, що обмежений повітряний потік особливо сильно позначається саме при малій частоті обертання колінвала.
Чекати умовної межі у 50 тисяч кілометрів, рекомендованої виробником, не завжди розумно. Цей орієнтир підходить лише для ідеальних умов: рівна робота двигуна, якісне масло, спокійна експлуатація. У реальності ж дросельна заслінка здатна вкриватися щільним нагаром набагато раніше, тому логічніше періодично оглядати її візуально. Якщо наліт уже утворився, зволікати з чисткою не варто.
Процедура не вимагає повного демонтажу вузла. Достатньо запастися м’якою ганчіркою й очисником — спеціальним чи схожим за складом. Засіб наносять прямо на забруднену поверхню, дають йому трохи часу, щоб він «розм’якшив» відкладення, а потім акуратно видаляють їх. Для важкодоступних зон зручно використовувати довгий тонкий предмет, обмотаний ганчіркою. Залишки хімії у невеликих кількостях без проблем згорять у циліндрах разом із паливно-повітряною сумішшю, не завдаючи мотору жодної шкоди.