Міські кросовери рідко здатні на подвиги поза асфальтом. Але це зовсім не означає, що їхнім трансмісіям не можна довіряти. Ми в AMPERCAR.com зібрали топ-6 моделей, у яких повний привід працює стабільно, не перегрівається й при правильному обслуговуванні та нормальній експлуатації не потребує частих ремонтів навіть після пробігу у 150 000 км.
| Марка і модель | Роки випуску | Середній пробіг до серйозного ремонту, км |
|---|---|---|
| Subaru Forester | 2007–2012 | 200 000 |
| Volkswagen Tiguan | 2007–2016 | 200 000 |
| Toyota RAV4 | 2013–2019 | 180 000 |
| Mitsubishi Outlander | 2005–2013 | 180 000 |
| Mazda CX-5 | 2012–2017 | 180 000 |
| Nissan X-Trail | 2013–2022 | 170 000 |
Subaru Forester
Якщо не вимагати від Forester чогось екстремального, він справді може приємно здивувати на бездоріжжі. Постійний повний привід з центральним диференціалом і в’язкісною муфтою (у версіях із «механікою») або багатодисковою муфтою (у парі з «автоматом») забезпечує впевнене пересування там, де конкуренти здаються.
Підвіска енергоємна, реакція на газ передбачувана, а на слизьких покриттях Forester демонструє надійну поведінку. Завдяки коротким свесам і високому кліренсу поза асфальтом «форік» здатен конкурувати навіть із деякими позашляховиками.
За надійністю трансмісія Subaru вважається однією з найкращих у класі: багатодискова муфта в АКП служить понад 200 000 км, якщо уникати перегріву й стежити за карданними хрестовинами. В’язкісна муфта в «механіці» менш довговічна — після 150 000 км її зазвичай доводиться міняти.
Volkswagen Tiguan
У нормальних умовах перший Tiguan працює як передньопривідний кросовер. Щойно передні колеса втрачають зчеплення, електроніка миттєво підключає задню вісь. Система працює плавно та швидко, використовуючи редуктор і муфту Haldex (IV покоління до листопада 2013 року, V покоління після).
Haldex потребує обслуговування кожні 60 000 км, але краще робити це частіше: міняти масло, фільтр і прочищати сітку насоса. Особливо це актуально для п’ятого покоління системи, де немає гідроакумулятора й насос зношується швидше.
Слабке місце Tiguan — проміжна опора карданного вала, особливо на дизельних версіях. Підшипник може вийти з ладу через потрапляння бруду, але міняти увесь кардан, як радить виробник, не обов’язково — достатньо замінити підшипник. При правильному догляді трансмісія Tiguan служить довго. Якщо міняти масло та фільтри хоча б раз на 30 000 км, вона без проблем витримує 200 000 км пробігу.
Toyota RAV4
У RAV4 у кузові XA40 схема приводу максимально проста: передньопривідна платформа з електрогідравлічною муфтою підключення задньої осі. У стандартному режимі крутний момент іде лише на передні колеса. Якщо вони починають пробуксовувати, підключається багатодискова муфта. Передбачений також режим Lock, який примусово замикає муфту на швидкостях до 40 км/год.
У місті та на трасі трансмісія працює непомітно, у звичайній експлуатації вона практично не вимагає уваги. Однак після 100 000 км зростає ймовірність перегріву муфти, особливо у важких умовах — при частих пробуксовках чи буксируванні. Можуть вийти з ладу насос або електронний блок керування. Втім, при плановому обслуговуванні та акуратній експлуатації повнопривідна трансмісія RAV4 без проблем витримує не менше 200 000 км, що підтверджують і відгуки власників.
Mitsubishi Outlander
У другому поколінні Outlander суттєво відрізняється від попередника, зокрема й конструкцією трансмісії. Замість постійного повного приводу з міжосьовим диференціалом використовується простіша схема з підключенням задньої осі через багатодискову муфту. Перемикання режимів здійснюється кнопкою на панелі: можна активувати повний привід або зафіксувати розподіл моменту. Але при інтенсивному розгоні блокування автоматично відключається.
За надійністю у Mitsubishi все досить добре. Якщо міняти масло хоча б раз на 60 000 км, муфта служить до 180 000 км. Слабке місце — фільтр: при його засміченні перегрівається насос і виходить з ладу весь вузол. Такі проблеми зазвичай виникають після 130 000 км, особливо без регулярного обслуговування. Карданний вал у Outlander довговічний, але після 100 000–150 000 км може знадобитися дрібний ремонт — найчастіше це підшипник або хрестовина. Вали й ШРУСи надійні, проте іноді підводить електроніка: можливі проблеми з проводкою муфти або збої у виборі режимів повного приводу.
Mazda CX-5
Система повного приводу CX-5 також побудована на багатодисковій муфті й не потребує постійного контролю чи дорогих ремонтів. За умови, що масло свіже й водій не зловживає буксируванням, трансмісія працює справно багато років. Загалом надійність системи вища за середню.
Масло в задньому редукторі та муфті бажано міняти кожні 50 000–60 000 км — це продовжує ресурс насоса і самого приводу. При нормальній експлуатації до 180 000 км поломки малоймовірні: муфта, насос і проводка служать стабільно. Карданний вал і ШРУСи витримують не менше, навіть при активній їзді по снігу або легкому бездоріжжю. У таких умовах система показує себе надійною й міцною.
Nissan X-Trail
X-Trail у кузові T32 — типовий міський кросовер: стандартно він передньопривідний, а задня вісь підключається через багатодискову муфту. Постійного повного приводу немає, але система All-Mode 4x4i швидко з’єднує задні колеса при пробуксовці. Водій має три режими на вибір: 2WD, Auto та Lock. Останній примусово замикає муфту, але лише на низьких швидкостях.
Надійність трансмісії значною мірою залежить від стилю їзди. У спокійному міському режимі муфта й насос можуть не нагадувати про себе навіть після 120 000 км. Але при різких стартах, подоланні глибокого снігу й частому використанні режиму Lock існує ризик перегріву. Після 140 000 км можливий вихід з ладу насоса чи електронного блоку керування, особливо якщо масло в системі жодного разу не міняли. Карданний вал і редуктори зазвичай не потребують ремонту аж до 200 000 км.