Йдеться про ранню версію моделі ЗАЗ-968, що отримала народне прізвисько «вухатий» завдяки характерним повітрозабірникам на задніх крилах. Автомобіль вироблено ще в 1970-х роках на заводі “Комунар” у Запоріжжі, однак довгі роки він зберігався в гаражі без експлуатації.

За інформацією продавця, техогляд на авто востаннє проходили в 1984 році, а знайшли машину лише у 2023-му. Після цього автомобіль пройшов повне технічне обслуговування і зараз перебуває у повністю робочому стані.

Зовні авто виглядає майже як нове. Пробіг складає лише 5 000 км, що фактично прирівнює цей ЗАЗ до музейного експоната. Більшість деталей — оригінальні, салон збережений у первісному вигляді, включно з оздобленням і приладовою панеллю. Продавець наголошує: «стан — сів і поїхав».

Під капотом — класичний для цієї моделі бензиновий V4 з повітряним охолодженням на 30 к.с. Максимальна швидкість — до 120 км/год, вага авто — 790 кг. Дизайн ЗАЗ-968 розроблявся із натхненням від німецького NSU Prinz, що надав радянській моделі європейського вигляду.

Джерело матеріалу AMPERCAR.com

Пікап: концепція та особливості

Пікапи в класичній виставі – це автомобілі із закритою кабіною та відкритою вантажною платформою. Однак у “Запорожця” під “вантажною платформою” ховався двигун. Це спричинило створення машини з незвичайною архітектурою – вантажний відсік починався відразу за сидіннями й розміщувався над двигуном. Виробник, незважаючи на це, офіційно відносив автомобіль до категорії пікапів, що підтверджував заводський індекс із літерою “П”.

Перші версії такого “Запорожця” створювалися виключно для потреб заводу: транспортування вантажів між цехами. Ці унікальні моделі базувалися спочатку на “горбатому” ЗАЗ-965, потім на “вухастому” ЗАЗ-968, а пізніше і на ЗАЗ-968М. Вироблялися такі пікапи з кузовів, які за дефектами не підходили до стандартних легкових автомобілів.

Ринковий дебют

На початку 1990-х років на тлі економічних змін пікап-версія “Запорожця” отримала шанс вийти на ринок. Це стало логічним кроком, оскільки попит на стандартні седани значно знизився. Автомобіль завдяки низькій ціні та утилітарним характеристикам став популярним рішенням для перевезення невеликих вантажів. У період з 1990 по 1994 рік було продано близько 2,5 тисячі екземплярів.

Спадщина та аналоги

Хоча задньомоторний пікап видається незвичайним рішенням, в історії світового автопрому є успішні приклади таких моделей. Серед них – Chevrolet Corvair Rampside, Fiat 900 Pickup, VW Transporter Pickup та інші. Проте “Запорожець” залишався самобутнім: його конструкція так і не передбачала повноцінну вантажну платформу, що обмежувало функціональність автомобіля.

Пікап на базі “Запорожця” став цікавим та несподіваним експериментом, який знайшов своє місце у складні часи. Сьогодні такі машини – рідкість, цінна для колекціонерів та символ того, як радянська автомобільна промисловість уміла шукати рішення у нестандартних умовах.

Джерело матеріалу AMPERCAR.com

«Колібрі» – це не просто модифікований «Запорожець», а зовсім новий автомобіль. Його кузов був виготовлений зі склопластику, що зробило автомобіль легшим і дозволило йому досягти ваги всього 680 кг. Дизайн автомобіля вирізняється незвичними формами: довгий капот та сильно нахилене заднє скло, що надає йому динамічного вигляду.

Деякі деталі автомобіля були запозичені з серійних радянських авто – фари, дзеркала, ковпаки коліс. Проте, це не завадило «Колібрі» мати свій неповторний характер.

Як і базовий «Запорожець», «Колібрі» мав задньомоторне компонування. Автомобіль був оснащений 1,2-літровим двигуном МеМЗ-968 потужністю 45 кінських сил. Завдяки своїй легкій вазі, «Колібрі» міг розвивати максимальну швидкість до 140 км/год, що було значно швидше за ЗАЗ-968.

Витрата пального становила 8 літрів на 100 км, що робило цей автомобіль досить економічним для свого часу. Для покращення комфорту підвіску було запозичено з мотоколяски СЗД, призначеної для осіб з інвалідністю.

«Колібрі» не залишився невідомим – він брав участь у численних зльотах саморобних авто та мандрував різними містами. Одне з рідкісних фото показує автомобіль у Криму, біля санаторія «Горизонт» у Судаку. На жаль, подальша доля цього унікального автомобіля невідома.

Джерело матеріалу AMPERCAR.com

Перші прототипи ЗАЗ-966, створені на початку 60-х років, мали дизайн, який значно відрізнявся від серійної версії. Збереглося лише кілька архівних фотографій, що дають уявлення про зовнішній вигляд автомобіля. Передня частина прототипу мала компактні фари, інший багажник з характерними «бровами», а також хромовану обробку. Бічні «зябра» також були виконані у дещо іншому стилі. Дах і лобове скло зазнали змін у серійній моделі.

Хоча точних даних про задню частину прототипу не збереглося, є припущення, що ліхтарі могли бути запозичені від попередньої моделі ЗАЗ-965, але встановлені горизонтально. Крім того, на капоті були передбачені повітрозабірники для охолодження двигуна.

Під час розробки ЗАЗ-966 українські інженери орієнтувалися на популярні малолітражні автомобілі того часу, такі як NSU Prinz IV та Hillman Imp. Ці машини вплинули на загальний дизайн та технічні рішення, використані при створенні ЗАЗ-966. Новий «Запорожець» мав стати більш просторим і комфортним у порівнянні з попередником, відомим як «горбатий Запорожець».

Перша модифікація ЗАЗ-966 була оснащена 0,9-літровим бензиновим двигуном, який видавав 30 к.с. та 53 Нм крутного моменту. Пізніше з’явилася версія з більш потужним 1,2-літровим двигуном на 40 к.с. і 74 Нм крутного моменту. Обидві модифікації працювали з 4-ступінчастою механічною коробкою передач. Потужніша версія могла розганятися до 120 км/год, що робило її привабливим варіантом для багатьох водіїв.

ЗАЗ-966 став не лише доступним автомобілем, але й пропонував високий рівень практичності. Легке обслуговування та економічність зробили цю модель ідеальним вибором для багатьох родин у ті роки.

Джерело матеріалу AMPERCAR.com

Унікальність цього екземпляра, випущеного в 1986 році в тому, що він довгі роки простояв у гаражі. У результаті кузов його добре зберігся, а на одометрі можна побачити цифру всього 36 тис. км.

На відміну від стандартних ЗАЗ-968М, тут керування акселератором винесено на підкермові пелюстки, а замість педалі гальма на підлозі встановлено вигнутий важіль-кочерга. А ось перемикачі світла та «поворотники» знаходяться вже не на рульовій колонці, а розташовані у вигляді кнопок на передній панелі.

Ще одна важлива особливість версії МГ – 30-сильний двигун від ЗАЗ-965. Зазначимо, що на стандартних “емках” встановлювався “повітряник” потужністю 40 к. с.

Після маленьких довідкових робіт, проведених майстрами Old Car Service, раритетний ЗАЗ-968МГ у чудовому блакитному фарбуванні «Адрітика» вдалося завести та здійснити маленьку поїздку.

Таким чином, в експозиції Технічного музею «Колеса Історії» це вже сьомий «Запорожець». Нагадаємо, що сьогодні відвідувачі можуть побачити окрім новоприбульця два ЗАЗ-965, один із яких у виконанні «Ялта», потім ЗАЗ-966В, ЗАЗ-968А, експортний ЗАЗ-968МЕ із двигуном 45 к. с., а також один з пізніх ЗАЗ-968М – 1992 року випуску, що раніше був з ручним керуванням.

Джерело матеріалу AMPERCAR.com